Пропозицію вийти заміж Оксані зробив не Богдан, а його батько. Свекор приїхав в село до дівчини і просив її переїхати до них. Від почутого Оксана просто зблідла

Події

То літо видалося нестерпно теплим. Оксана нарешті повернулася додому, в рідне село, за яким вона так скучила. Вдома вона трохи відпочине, а потім з новими силами візьметься за роботу. Ось ще б здати їй літню сесію в інституті, і тоді можна і насолодитися неперевершеним запахом літніх трав і щебетанням пташок.

Оксана росла єдиною дитиною в сім’ї, тому батьки зробили все для того, щоб дівчина пішла вчитись в інститут, щоб мала освіту. До науки Оксана вдалася, тут у неї справи йшли добре – найкраща студентка на факультеті, яка три роки здає всі сесії на відмінно.

В інституті Оксана познайомилася з Богданом. Богдан теж родом з села, але з сусідньої області. Нещодавно він втратив маму. Вдома залишився батько з ще зовсім маленькою сестричкою. Маринці нещодавно виповнилося п’ять років. Богдан гарний хлопець, можливо, Оксана колись і вийшла б за нього заміж, але зараз їй треба ще вчитися, адже попереду ще два роки.

Оксана прочинила вікно, вдихала нестерпно-солодкий аромат маминих троянд, які росли під її вікном. Як раптом почула, що в двері хтось постукав. Дівчина стрепенулася і пішла відчиняти. Вона була дуже здивована, побачивши на порозі батька Богдана.

Оксана його впізнала, хоч особисто не була з ним знайома. У її Богдана такі ж глибокі сині очі з довгими віями, а ще, юнак показував їй не раз їхні сімейні фото. Її здивуванню не було меж: – Як? Звідки він тут? Оксана запросила чоловіка увійти, але він відмовився, натомість просив дівчину вийти у двір.

Спочатку вони стояли на сходах, дивилися один на одного і мовчали. Оксана не розуміла, чому батько Богдана тут. Дівчина вирішила, що потрібно переривати незручне мовчання і запропонувала батькові присісти на лавочку під розлогою яблунею.

– Оксанко, виходь заміж за мого сина. Чого вам тягнути? – ошелешив чоловік дівчину. А далі продовжив:

– Так вийшло, що моєї дружини не стало, а у мене на руках мала дитина. Доньці догляд потрібен, скоро в школу піде. Я весь час на роботі, нам в будинку господиня потрібна, а Маринці – мама, якщо можна так сказати. То що, погоджуєшся? Ти подумай з відповіддю, не спіши. Село у нас далеке, не таке, як ваше, практично поряд з містом. Нам до цивілізації треба годин п’ять добиратися транспортом. Але у нас тихо і гарно. Карпати – вони такі прекрасні.

Дівчина була просто ошелешена такою пропозицією і відразу толком нічого не зрозуміла. Але батько був чесний з нею, і сказав все прямо, як є.

– Оксанко, не думай, виходь заміж за мого сина. Станеш мені донькою. Та й чого вам тягнути? – ошелешив чоловік дівчину.

Від почутого Оксана просто зблідла, а потім різко відповіла, що заміж не збирається, поки не закінчить інститут, адже їй ще навіть 20-ти нема.

Батько поїхав додому, а дівчина всю ніч думала над його пропозицією. Зранку ні світ, ні зоря, Оксана прокинулася, і першим же автобусом поїхала на вокзал. Під вечір вона добралася до хати Богдана. Хлопець дуже радий був бачити кохану. Про справжню причину її приїзду він і не підозрював, адже нічого про пропозицію батька не знав.

Оксана спробувала пожити у них влітку. А восени молодята відгуляли весілля. Найщасливішою була Маринка, яка не переставала кликати Оксану мамою.

Дівчина приїхала до них в село на літо, а залишилася там на довгих двадцять років. А інститут вона, все ж таки, закінчила, заочно. І стала вчителювати в їхньому селі, де мала неабияку повагу і від учнів, і від їх батьків. Оксана жодного разу не пошкодувала, що прийняла дивну пропозицію свого свекра, адже отримала і чоловіка, і донечку Маринку.

Джерело